Приготування цементного розчину для плитки

Приготування цементного розчину

Цемент — це один з головних будівельних матеріалів. Цементний розчин використовується в штукатурних і кладок роботах, при виробництві бетону та бетонних виробів. Також він входить до складу різних сухих сумішей і будівельних клеїв.

Схема приготування і укладання бетонної суміші.

Важливо при роботі з розчином цементу дотримуватися точні пропорції будівельних сумішей та інших компонентів, що входять до складу виготовленого продукту.

Дотримання необхідних пропорцій забезпечує економію цементу і міцність продукту.

Якісний продукт цементної маси можна приготувати самостійно, якщо потрібна невелика його кількість, наприклад, для будівництва будинку, ремонту або робіт на присадибній ділянці. На широкомасштабних виробничих обєктах застосовуються спеціальні змішувачі та мішалки, що допомагають отримати цементний розчин в досить великих кількостях, необхідних для роботи.

Марка розчину

Таблиця співвідношення цементу, піску і щебеню.

Перш ніж приступити до виготовлення цементно-піщаного розчину, слід навчитися визначати його марку. Розрахунок проводиться досить просто: марка цементу ділиться на кількість піску.

Наприклад, щоб приготувати суміш з марки 100 при наявності цементу марки 400, пропорційне співвідношення цементу до піску має становити 1 до 4. Тобто 1 відро сухого цементу на 4 відра піску. Потім туди додається чверть відра води і все ретельно перемішується. Наприкінці треба налити воду, що залишилася і ще раз все добре перемішати. Кількість води залежить від вологості піску і бажаної консистенції цементного розчину.

Професіонали радять використовувати просіяний річковий пісок, так як він найбільш чистий і більше підходить для звязки компонентів. А карєрний пісок використовувати в даному замісі не рекомендується, тому що в такому піску є досить великий вміст глини. Це надає розчинів цементу зайву пластичність і знижує їх міцність, яка стає очевидною з часом.

Матеріали для замішування

Використовують наступні матеріали:

  • чисту воду;
  • миючі засоби;
  • пісок;
  • цемент;
  • різні добавки для кольорового шва.

Схема наповнювачів для бетонної суміші.

  1. Для будівництва житлових будинків бажано використовувати чисту воду з-під крана, свердловин, можна взяти воду з річки або озера. Не допускається, хоча на практиці часом і використовується вода дощова і вода, що містить різні домішки, наприклад, технічні мастила. Але вода з різними технічними добавками частіше застосовується при будівництві виробничих споруд, станцій і мостів.
  2. Останнім часом професіонали додають в підготовлювану масу різні мийні засоби, крім засобів для чищення. Наприклад, пральний порошок, рідке господарське мило, шампунь і засіб для миття посуду. Дане відкриття допомагає будівельникам домогтися еластичності і не дозволяє суміші осісти, але треба знати і міру додавання кошти. Якщо налити занадто багато миючого в заміс, то в ньому зявляється зайве повітря.
  3. Для приготування якісних розчинів з цементу рекомендується використовувати чистий пісок річкового походження. Якщо застосовується карєрний пісок, то краще за все використовувати пісок намивний, він не містить глини та каміння або їх зміст там дуже маленьке. Карєрний пісок добре підходить для забутовочна кладки і підсипання.
  4. Приготування матеріалу належної якості повністю залежить від якості цементу з правильно підібраною маркою. По спрямованості будівельних робіт визначається консистенція цементно-піщаного розчину і марка використовуваного цементу. Якщо розчин цементу виходить слабким для проведеної роботи, то в нього потрібно додати на один заміс більше сухого цементного порошку.
  5. При бажанні можна зробити кольоровий лицьовій шов, адже в темному кольорі він виглядає контрастніше і красивіше. Для цього при приготуванні цементно-піщаного розчину додається графіт або сажа. Але тут є свої мінуси: кольоровий шов протягом найближчих 10 років вигорає під сонцем і вимивається дощами. А також знижується якість цементної суміші, воно стає більш слабким і тендітним. Хоча можна використовувати і більш стійкі барвники, наприклад, щоб домогтися більш темного кольору лицьового шва, досить буде зробити марку розчину вище, тобто 1 до 3.

приготування суміші

Відома велика кількість способів приготування розчину цементного. Найбільш поширений і простий спосіб, яким в основному користуються будівельники, відомий багатьом.

Для цього будуть потрібні:

Схема приготування бетонної суміші.

Спочатку слід залити води в мішалку. Найкраще воду розраховувати за кількістю цементу. Наприклад, якщо потрібно для замісу 1 відро цементу, то води треба буде теж 1 відро. При замісі цементно-піщаного розчину краще брати води трохи менше покладеної норми, щоб він не вийшов рідким. Та й пісок з цементом змішуються значно швидше в рідкому стані. Води знадобиться значно менше, якщо пісок вологий.

При додаванні в мішалку останніх інгредієнтів — піску та цементу — залишок води доливається на око, тобто густота цементного розчину регулюється в кінці замісу. Якщо вода була випадково перелита в мішалку, то треба буде додати трохи цементу і піску з обовязковим підтриманням пропорцій даної марки цементного розчину.

Схема визначення пластичності бетонного розчину.

Миючий засіб додається в мішалку після води, так воно добре спіниться і розчиниться. Скільки буде потрібно засоби, визначити важко, але приблизно на 1 частину замісу йде від 50 до 100 г миється. Якщо засіб додавати в кінці замісу, то в замісі воно розчиниться погано і сама маса буде не такий еластичною. Після повного розчинення миючого засобу в підготовлюваний продукт додається половина піску і все добре замішується.

Тепер слід засипати всю норму сухого цементу, почекати кілька хвилин, поки цемент не перемішається повністю з водою і піском. І в кінці засипається решта піску. При необхідності можна додати воду. Розчин цементний повністю замішується ще 5 хвилин. У результаті має вийти не дуже густий і не дуже рідкий цементний розчин.

Приготування при мінусовій температурі

Найбільша проблема в приготуванні будівельного маси взимку — замерзлий пісок. Тому найкраще пісок для роботи заготовити заздалегідь. У мішалку бажано заливати гарячу воду, в цьому випадку цемент в масі остигає значно довше.

Крім всіх відомих компонентів, які входять в готовий продукт, взимку слід додавати поташ. Ця рідина дає можливість не замерзнути готової масі. Мінусова температура на міцність цементного розчину без добавок хімічних компонентів ніяк не позначається і якість роботи від цього не страждає.

Источник

Раствор для укладки плитки на пол: тонкости и нюансы изготовления

Плиточное покрытие – практичный и удобный вариант для пола на кухне, в коридоре и ванной. Оно водостойкое и прочное, быстро очищается от грязи, выглядит красиво.

Богатый ассортимент выпускаемых изделий позволяет создавать оригинальные композиции и узоры. А чтобы пол, облицованный плиткой, был долговечным и прочным, нужно использовать качественную смесь для укладки.

Особенности смеси

Плиточные работы на полу производятся первыми (до облицовки стен). Для их выполнения можно использовать как классический раствор (на основе песка и цемента), так и готовые составы.

  • Последние могут выпускаться как в виде вязких мастик (продаются в пластиковых ведрах), так и в виде сухого порошка, в который перед укладкой плитки надо добавлять воду согласно инструкции.
  • Сухие клеевые смеси (имеют в составе цемент с модифицирующими добавками) продают запечатанными в мешки по 5 или 25 килограммов.

О подготовке раствора для половой плитки и последующей ее укладке расскажет специалист в этом видео:

Важные нюансы

В отличие от облицовки стен, для пола требуется более толстый слой кладочного раствора (от 3 миллиметров). А какой именно раствор выбрать, зависит от нескольких факторов.

Например, от того, насколько ровным является черновое основание пола. Если оно далеко от идеала, зачастую есть смысл использовать цементный состав, который одновременно сгладит все небольшие неровности. В этом случае толщина растворного слоя может доходить до 30 миллиметров. Клеящие смеси и мастики требуют гладкой, хорошо выровненной поверхности.

Кроме того, при выборе кладочного состава отталкиваются и от типа плитки. Есть определенные ее виды (например, керамогранит), которые обладают гладкой поверхностью и крайне низкой адгезией. Для них требуется использование специальной клеящей смеси на основе цемента, в которую добавлены синтетические смолы – пластификаторы.

Исходим и из соображений экономии. Ведь готовые смеси обойдутся дороже, чем самодельный цементный раствор. Примем это во внимание при подсчетах общего количества необходимых материалов.

  • Стоит помнить, что для цементного основания раствора нужно в разы больше, чем для бетонного.
  • Глазурованная плитка экономичнее в этом плане, чем неглазурованная (которая возьмет значительно больше клеящей смеси).

Состав и структура

Рецептура готовых сухих составов и мастик – секрет производителей. Их плюс – большое разнообразие видов для различных поверхностей и условий. Так, есть смеси

  • универсальные, базовые (для ровных поверхностей),
  • усиленные (для крупной плитки),
  • а также составы, предназначенные для нетрадиционных оснований (к примеру, стеклянных, металлических).

А вот состав цементно-песчаного раствора известен давно: на четыре (цемент М300), пять (цемент М400) или шесть (цемент М500 и М600) частей речного чистого и сухого песка добавляют одну часть цемента (свежего, рассыпчатого, желательно высокой марки). Песок просеивают с помощью сита, удаляя тем самым посторонние включения в виде камешков и осколков раковин.

Для усиления адгезии и пластичности рекомендуется добавление в раствор клея ПВА. На десять литров смеси потребуется всего 200 граммов клея. Если его нет под рукой, можно добавить жидкое мыло, разведенный в воде стиральный порошок или одно из моющих средств.

Есть и другие добавки, улучшающие свойства кладочного раствора.

  • К примеру, гашеная известь, которая может быть заменена материалом МТС (LР), повышает водостойкость и эластичность.
  • А для усиления морозостойкости (если, скажем, плитка кладется на неотапливаемом балконе или лоджии) можно добавить Праймер ЕС-30 – особый ускоритель твердения, дающий устойчивость к низким температурам.

Раствор для укладки плитки на пол своими руками

Разведение готовой сухой смеси

Здесь нужно внимательно прочитать инструкцию – как правило, она либо напечатана на упаковке, либо прилагается к составу. Самое главное – не заливайте воду в порошок (комки останутся). А вот если аккуратно засыпать смесь в воду, помешивая дрелью с насадкой-миксером, то раствор получится однородный и качественный. Размешивают дважды: во время приготовления раствора и перед его использованием.

Причем вода не должна быть чересчур холодной или горячей – только комнатной температуры. Иначе добавки-модификаторы могут потерять свои свойства. Рекомендуемая температура воздуха во время работ – от 18 до 24 градусов Цельсия. Так как смесь быстро застывает, то лучше всего готовить ее частями. В количестве, которое зависит от быстроты работы мастера.

Про цементный раствор для кладки плитки на пол читайте далее.

Цементный раствор

Хорошо просеянный сухой песок смешивают с необходимым количеством цемента, затем медленно доливают воды, перемешивая состав. При необходимости используют добавки (например, ПВА). Нужную консистенцию раствора можно определить, взяв немного смеси мастерком. Она должна быть пластичной и удерживаться, не стекая. Для маленьких плиток нужен более жидкий раствор, для крупных – более густой.

Плитку перед укладыванием на цементный раствор замачивают в воде часов на восемь. Только сначала стоит проделать это с образцом, так как бывает, что после этого на изделиях не слишком высокого качества проступают пятна под эмалью. Если замоченный и закрепленный на цементе образец через пару дней не потерял своего вида, то всё нормально. В противном случае вместо замачивания протрем перед работой тыльную сторону плиток мокрой тряпкой.

Если предстоит укладка кафельной (керамической) плитки на цементный раствор на бетонный пол, то задача значительно упрощается. Достаточно налить на бетон воды, а затем засыпать через сито слой цемента (или песка с цементом в равных долях) общим слоем порядка 3 миллиметров (при наличии неровностей – до 30 миллиметров). На полученное «тесто» кладем плитку, не забыв предварительно расставить маяки по углам.

Итак, теперь вы знаете про устройство полов из плитки и цементный раствор для него, поговорим о частых ошибках начинающих ремонтников.

Более подробно об укладке плитки на сухой цемент расскажет этот видеосюжет:

Как не допустить ошибок

При изготовлении цементного раствора для половой плитки может получиться неудовлетворительный результат:

  • использовать песок низкого качества, не просушив его и не просеяв;
  • применять старый слежавшийся цемент, потерявший свои свойства (или брать недостаточно высокую марку при укладке тяжелой плитки);
  • пользоваться грязной (из лужи, болота, труб отопления) или морской водой;
  • плохо перемешивать раствор, оставляя неразмешанные комки цемента или песка;
  • укладывать на обычный цементный раствор плитку, требующую применения особых смесей (например, сделанную из керамогранита);

Готовя состав для укладки из сухой клеящей смеси, нельзя:

  • пользоваться слишком горячей или ледяной водой;
  • засыпать в емкость сначала порошок, а потом наливать воду (по краям в этом случае будут сухие комочки);
  • готовить раствор, когда слишком холодно или жарко (ниже плюс 18 и выше плюс 24 градусов);
  • замачивать плитку и увлажнять основание пола;
  • использовать для приготовления смеси грязную емкость, в которой готовили прошлый раствор (это приведет к появлению твердых вкраплений);
  • размешивать состав на слишком высокой скорости дрели с насадкой (он тогда будет пениться) или слишком медленно (тогда сухие комочки не разобьются).

О том, отмыть грязную половую плитку от раствора, читайте ниже.

Следующее видео научит вас, как легко и без проблем уложить плитку на пол:

Источник

 Построй сам
Adblock
detector